Я не люблю книжок, де є посилання на відомі анекдоти. Не люблю тому, що здебільшого ці анекдоти так і залишаються для мене загадкою, а відтак втрачається весь перчений контекст. Тому перше, ніж посилатися на якусь хохму, я розказую її повністю. Ну ось:
Вистава в цирку. Конферансьє оголошує номер:
– Зараз на ваших очах хлопчик із феноменальною пам’яттю вип’є п’ять бокалів пива!
На сцені хлопчик випиває п’ять бокалів пива. Овації.
– А зараз, – продовжує конферансьє, – хлопчик із феноменальною пам’яттю обпісяє глядачів із першого по третій ряди. Можете не тікати! Я ж казав: хлопчик із феноменальною пам’яттю!
Так от: хлопчик із феноменальною пам’яттю – це про мене.
